Егоїзм дитини – прийняти або перевиховувати?

Егоїзм дитини – прийняти або перевиховувати?

14.06.2013 Рубрика: Виховання

Дуже часто від дитини можна почути фрази, типу: «Я найкрасивіший», «Я краще всіх малюю» і т. п. Відповідальні батьки хоч і пишаються успіхами своєї дитини, але поняття «егоїзм» у їхній свідомості вважається чимось жахливим, ганебним і недостойним, тому вони всіма силами намагаються прищепити дитині позитивні, на їхню думку, риси характеру: щедрість, доброту, скромність. Але в ранньому віці, особливо в 3-6 років, дитина ще не розуміє, чому це він не найкращий і, найголовніше, чому йому не можна хвалитися перед іншими дітьми. У чому криється основна причина дитячого егоїзму і коштував батькам намагатися її усунути? Можливо, мама і тато, самі того не усвідомлюючи, прищеплюють дитині егоїстичне поведінка?

Егоїзм, егоцентризм і альтруїзм

Нерозуміння проблеми дитячого егоїзму часто відбувається з незнання термінології та особливостей розвитку дитини. Егоїзм – це турбота про себе, почуття власної цінності, при якій людина здатна на альтруїстичні вчинки і може поставити себе на місце іншого. Справа в тому, що егоїзм – невід’ємна частина нашої особистості. У «здоровому» егоїзмі немає абсолютно нічого поганого, а ось самовіддану альтруїзм змушує задуматися про психологічні проблеми особистості.

Чому альтруїзм – це погано, а егоїзм – навпаки? Результати численних досліджень говорять про те, що альтруїзм більше властивий людям з високим рівнем особистісної тривожності, які намагаються отримати визнання від інших своїми вчинками і жертвами, в той час як егоїстам вдається знайти «золоту середину» між своїми і чужими інтересами. Так що немає нічого страшного, якщо дитина буде трохи егоїстом, головне, щоб егоїзм не переріс у егоцентризм. Саме на егоцентризм скаржаться батьки, вчителі та вихователі та без своєчасної корекції та виховних заходів це риса характеру шкодитиме як самій дитині протягом його життя, так і людям, які його оточують.

Що являє собою егоцентризм?

Всі діти, починаючи з народження – егоцентрики. До 10-12 років егоцентризм пропадає, людина вчитися поважати і чужі інтереси, переборювати своє «хочу». По суті, егоцентризм – це нездатність подивитися на ситуацію очима іншої людини, повна зацикленість на власних відчуттях і комфорті. Егоцентрик корислива, його цікавить тільки його власна вигода, заради якої він піде на все. Схоже на поведінку маленької дитини, чи не так? Маленька людина просто не розуміє, чому він повинен допомагати мамі, чому мама втомилася і не може з ним грати, адже йому ж хочеться!

Як ми вже говорили, в нормальній ситуації егоцентризм дитини пропадає до 10-12 років життя, але іноді батьки самі вирощують в малюку егоцентризм. Це відбувається в тому випадку, якщо мама і тато все роблять для комфорту дитини, біжать виконувати капризи малюка на першу ж його вимогу. У таких сім’ях дитина – центр усього. Його шанують, йому приділяють максимум уваги, жертвують власними інтересами, але в той же час у дитини немає ніяких обов’язків в сім’ї – важливий тільки його комфорт. Виростаючи, дитина переймає споживчу позицію по відношенню до інших, у тому числі і до батьків. У підлітковому віці боротися з егоцентризмом вже пізно.

Як же дотримуватися «золоту середину», щоб виростити гармонійну особистість? В першу чергу, у дитини завжди повинні бути обов’язки в сім’ї. Не можна виконувати всі капризи малюка, якщо вони не обгрунтовані. І, звичайно ж, батькам варто подумати над своїми інтересами. Це не означає, що потрібно займатися своїм життям, забуваючи про дитину (згадаймо про «золоту середину»). З часом дитина навчиться розуміти і поважати інтереси мами і тата.

2013-06-14 rebenok16.ru

Якщо Вам сподобалася стаття або наш сайт, будь ласка, розкажіть про нас своїм друзям! Ми будемо дуже вдячні!

Схоже:

  • егоїстична дитин