Привчаємо дитину до самостійної гри / Mama66.ru

Привчаємо дитину до самостійної гри

6 червня 2014 0202

Почнемо з того, що гра це провідна діяльність дитини в дошкільному віці. Тому їй приділяють досить багато уваги діти, батьки та фахівці. Як саме дитина грає (важливий процес гри), з ким краще грати (один або в компанії з іншими хлопцями) цікавить батьків, вихователів і психологів.

Вже приблизно до 3 році життя, малюк в стан грати самостійно. Бажано до трьох річного віку, вчити малюка грати одному, але при цьому дорослий повинен перебувати поруч, (в одному приміщення). Що б завжди міг прийти на допомогу малюкові, якщо той втомився або хоче змінити вид діяльності.

Давайте розглянемо розвиток дітей від народження до 5 року життя і його здатність грати самостійно.

    Дитина до першого року життя ще не потребує ігрової діяльності. Грою у новонародженого можна позначить деякі дії, які досить однотипні за своєю суттю, здійснюючи які він намагається сам себе заспокоїти і зняти напругу. До таких рухам відноситься: смоктання пальця, теребленіе пустушки і маніпулювати дії з брязкальцем, яку дала мати.

Дуже важливо, навчити дитину хапати іграшку, розглядати її з усіх боків, пробувати її на «зуб» і просто маніпулювати нею, що і буде своєрідною грою. Це розвиває хапальні навички, аналізатори зору і слуху, а так само вчить взаємодії з іграшкою.

На сьогоднішній день існує досить багато іграшок, які варто підвішувати на рівні очей малюка в його ліжечку. Сповідуючи техніку безпеки (щоб іграшка, не впала і не пошкодила дитини) дорослий малюка може залишити на кілька хвилин одного.

Привчати дитину до самостійної гри в перший рік життя, варто тоді, коли він ситий, перебувати в гарному настрої, і не перевтомлений.

У другому півріччі, дитину можна залишати одного до 5-7 хвилин. Але варто, враховувати, то що обстановка для малюка повинна бути звичною, не викликати занепокоєння, і що б мати перебувала поблизу, в разі чого, щоб могла прийти, якщо дитина почне її звати. У цьому віці, у малюка з матір’ю утворюються близькі стосунки, любов, ніжність і прихильність. Все, те, що в майбутньому дитина переносить у доросле життя.

    До двох років, у дитини починає розвиватися ходьба, моторика рук, рухові навички, активно з’являється інтерес до самостійності. Багато батьків характеризують цей вік, як один з найбільш нелегких. На цьому етапі розвитку, дитина починає цікавитися оточуючими його речами і противитися обмеженням з боку дорослих. Час, коли малюк може перебувати один, коливається від 15 хвилин до 20. Дитина починає висловлювати агресію. Для багатьох мам, цей період справжнє випробування.

Варто врахувати, що розвиток самостійності малюка в більшій мірі залежить від матері і від її вміння «відпускати» свого малюка. Інакше, не залишаючи його одного навіть на кілька хвилин, можуть з’явитися проблеми в розвитку дитини.

    До трьох років, дитина починає спілкуватися з дорослими, маніпулює предметами і прагнути до самостійності. З’являється зацікавленість в настільних іграх, і поява перших навичок рольової гри. Сам в ці ігри грати, він може не вміти, тому вам варто вчити його цьому. Потрібно показувати прийоми і методи гри, і при цьому самим з ним грати. До четвертого року життя, дитина вже може грати самостійно, тривалий час. Перебуваючи в дитячому саду, такі дітки вже досить спокійно приймають гру своїх однолітків. Як правило, це рухливі, рольові ігри та ігри з елементами деяких правил. До п’ятого року життя, дитина може грати як з однолітками, так і самостійно. Як правило, це ігри рольові, і ті в яких карапузи самостійно встановлюють свої правила. Гра може тривати досить тривалий час. Важливо стимулювати гру ближче до вечора, так як це сприяє зняттю напруги, яка накопичилася за день.

Щоб, привчити дитину до самостійної гри, батькам варто враховувати деякі правила :

Потрібно обладнати спеціально відведене місце для ігор. Це може бути манеж, для маленьких діток. А для діток більш старшого віку – дитяча кімната, або просто обгороджений ігровий куточок. Що б у дитини не виникало почуття тривоги, коли він залишається один, мама може з малюком перегукуватися з іншої кімнати, заспокоюючи його, як би даючи зрозуміти, що все гаразд, що вона поруч і скоро прийде до нього. Потрібно підтримувати дитину при його перших спробах самостійної гри. Оскільки гра є важливим чинником у його розвитку. З розумінням поставитися до невпевненості малюка в грі. Підтримайте ініціативу і творчість вашої дитини. Важливо грати разом з дитиною, а не замість нього!

Атвор: Загудайлова Галина

Спеціально для сайту Mama66.ru