Як відучити дитину лаятися матом

Як відучити дитину лаятися матом

Він висловився так ясно,

що розум відмовлявся розуміти.

Станіслав Єжи Лец

Багатьом батькам знайома ситуація, коли їх доморосле чадо, раптом, ні з того, ні з сього, у розмові, припечатує міцним слівцем. Що робити, як реагувати? Які слова знайти, щоб раз і назавжди відбити охоту лаятися матом? Єдиного рецепту для всіх дітей бути не може. крім одного: виключити нецензурні вирази в сімейному колі. Якщо ви точно знаєте, що набрався «високого стилю» дитина не вдома, тоді рішуче вставайте на «стежку війни» за чистоту дитячої мови. У цій боротьбі важливо знати: щоб відучити дітей нецензурно виражатися в тому чи іншому віці потрібно застосовувати свої прийоми, а саме:

Якщо дитині від трьох до п’яти

У три роки у малюка настає перший кризовий етап становлення особистості. Він все намагається робити наперекір батькам, а бесіди на тему: «що добре, а що погано» ще не доступні для його розуміння. При цьому, якщо ви вирішите його отшлепать, то бажаний результат буде з точністю до навпаки: малюк затаїть образу і, можливо, видасть «міцне слівце» в самий невідповідний момент. Тому якщо дитина принесла з садка або десь у дворі підчепив нецензурний вислів, діяти необхідно хитрістю. Коли дитина вимовляє лайку, ви робите вигляд, що нічого поганого він не говорить, просто не звертаєте уваги на його слова, при цьому виберіть яку-небудь дію, наприклад: малюк малює в старого зошита, і прикинетеся, що це потрібна вам річ??і ви дуже розсерджені тому, що він її зіпсував. При цьому малюк доб’ється бажаного результату (вашої негативної реакції) і перемкнеться на більш ефективний подразник, забувши «погані слова», як абсолютно даремні в своєму лексиконі.

Від п’яти до семи

У п’ять років дитина починає розуміти, що лайки – це погано, хоча і не усвідомлює до кінця сенс конкретних виразів. При цьому діти дуже боятися покарань і метод «батога і пряника» в даній ситуації може стати корисним. Необхідно пояснити дитині, слова, які він говорить – це погані вирази, хороші дівчатка і хлопчики такого не кажуть. Якщо розмова з дитиною не приніс бажаного результату, то попередьте його про те, що наступного разу за подібні висловлювання він буде покараний. У даній ситуації необхідно обов’язково стримати свою обіцянку, інакше наступного разу він вам просто не повірить. Нехай це покарання буде у вигляді заборони подивитися улюблений мультик, або відмови в покупці морозива, і навпаки, якщо дитина перестала говорити погані слова, заохотите його за це.

Можна спробувати й інший спосіб позбутися небажаного виразів, він у даному віці також досить ефективний, – це казкотерапія. У 5 років всі дівчатка хочуть бути прекрасними принцесами, а хлопчики хоробрими воїнами. Придумайте казку, де «шкідливі слова» вкрали б прекрасну принцесу, а хоробрий принц її врятував і здобув перемогу над чорними силами злих слів.

Коли дитина вже школяр (від 7 до 10)

У молодшому шкільному віці дитина починає сприймати себе дорослим і самостійним. І природно намагається наслідувати звичкам старших. Часто це виражається у вживанні нецензурної лексики. У цьому віці вже не ефективно лякати страшилками та заохочення, як в 5 років для школяра не актуальні. Однак і застосовувати тілесні покарання не кращий вихід із ситуації. Батькам варто спробувати провести серйозну розмову і розповісти про те, що це мова злочинного середовища, і з подібних слів починається шлях до колонії. Корисно показати документальні фільми про життя в дитячій колонії, наприклад, фільм режисера Тараса Попова «Досвід хреста», 1995р. Чим серйозніше будуть наміри батьків, тим легше буде досягти бажаного результату.

Підлітковий період – час випробувань (11 – 15 років)

Підлітковий вік один з найскладніших в житті, як самої дитини, так і його батьків. Мат на цьому періоді дорослішання – це спроба самоствердитися в групі, спосіб завоювати повагу однолітків. Тому, якщо дорослі свого часу підірвали авторитет у дитини, тепер про те, що він їх послухає не варто й мріяти. З спроби в дружній бесіді переконати сина в тому, що подібні вирази недоречні в нормальному суспільстві, також буде мало користі. У чада в даний момент вистачає друзів, і вони мають на нього, на жаль, більше впливу, ніж батьки. Тому, як один з варіантів, варто спробувати переконати сина чи дочку, що людина, яка в його очах має значну вагу, ніколи б не дозволив собі вжити подібні вирази.

Ще один спосіб: поговоріть з дитиною в спокійному дружньому тоні про те, що вдома і в школі він не має права виголошувати нецензурну лайку, в іншому випадку йому не буде купуватися новий одяг, ну скажімо, рік. Це працює, так як для підлітка зовнішній вигляд – його статус в групі.

Запасіться терпінням, підлітковий вік проходить, діти дорослішають і починають розуміти, що нецензурна лайка в світі дорослих неприйнятна.

З педагогічної практики

Однак найчастіше страждає від нецензурної лексики педагог в школі. Якщо вдома батьки мають важелі впливу на своїх нащадків, то вчитель, крім читання моралі, в своєму арсеналі набере не так вже й багато інструментів впливу на очищення мови дитини від скверни, небагато, але вони є:

«Клин клином вибивають» Цей спосіб підійде для впливу на учнів молодшої та середньої школи. Учитель повинен серйозно переговорити зі своїми підопічними і поставити умову, що надалі, учень, який у своїй промові використовує нецензурні слова, після уроків залишається і пише ці слова на зошитовому листочку, ну скажімо 68 разів. При цьому є ряд важливих моментів:

    Ніякі відмовки, типу: «я чергую», «у мене гурток» і т. п. не приймаються, виконання покарання повинне піти в обов’язковому порядку. Тільки в цьому випадку, через певний час встановляться стійкі взаємозв’язки: висловлюєшся матом – будеш покараний. Покаранню за нецензурщину піддаються всі: і відмінники, і двієчники, і ті, хто сказав це в пориві справедливого гніву, і ті, хто висловився випадково, за звичкою – винятків бути не повинно не для кого. Щоб не заохочувати «стукацтво» і підлабузництво, покаранню піддаються тільки ті випадки, які вчитель зафіксував особисто. До виконання покарання сам учитель повинен ставитися серйозно і по закінченню роботи перераховувати кількість написаних слів (хоча б на перших порах). Це поселить в дітях впевненість у серйозності покарання і не дасть можливості схалтурить. Після виконання завдання запропонуйте учневі порвати на дрібні шматочки свої опуси, нехай дитина виплесне свій гнів на аркуш паперу, а вас позбавить від зберігання подібної малоприємній писанини.

На досягнення бажаного результату у вас може піти від трьох до п’яти тижнів, але гра варта свічок. І нехай ви не позбудетеся від лихослів’я зовсім, але те, що мату і лайки стане менше, можна гарантувати.

«Не києм, то палицею» Це відома російська приказка якнайкраще характеризує наступний спосіб боротьби з матом. Буквально цей вираз означає: так чи інакше, домагатися свого. Саме цю мету переслідує педагог, який намагається відучити матюкатися учня, як мінімум у своїй присутності. Як уже згадувалося, в підлітковому віці учні не завжди адекватно реагують на нарікання старших. Отже: зауваження необхідно робити таким чином, щоб не кортіло надалі вивергати лайки. Ось один із прикладів: психологи стверджують, що якщо людина матюкається, то у нього існують проблеми сексуального характеру. Учитель, який поділився своїм досвідом, використовувала цю інформацію таким чином: коли в черговий раз зарвався підліток виплеснув матірний потік, вона голосно, на весь клас сказала: «Мені не цікаво знати про твої сексуальних проблемах». Після уроку до педагога підійшли учні й запитали, чому вона так висловилася, на що вчитель відповіла, що психологами доведено, що людина лаються матом має складності сексуального характеру. Більше в цьому класі мату не чули.

Як бачимо, представлений широкий спектр способів боротьби за чистоту дитячої мови. І хто, як не батько, що знає всі особливості особистості своєї дитини, повинен першим встати на боротьбу з лихослів’ям, лише воювати потрібно з розумом, щоб не вийшло як в анекдоті:

«Син підходить до батька і запитує:

– Пап, а що таке мат?

Батько пускається в довгі роз’яснення, що це такі погані слова, які говорять п’яні дядьки. Дитина слухає уважно, а потім запитує:

– А тоді що таке шах? »

жовтня 27, 2015 | Category: Діти | Tag: